Неочевидна користь вакцинації.
Коли ми говоримо про щеплення, то найчастіше маємо на увазі профілактику конкретних інфекційних хвороб: кору, кашлюку, дифтерії, поліомієліту, грипу тощо. Це базове уявлення про вакцинацію — і воно абсолютно правильне. Водночас є непрямі, менш очевидні позитивні ефекти щеплень на здоров’я людини. Про них розповідаємо у матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я у співавторстві з Федір Лапій, головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ), лікарем – дитячим інфекціоністом, доцентом кафедри педіатрії, імунології, інфекційних та рідкісних захворювань Міжнародного Європейського Університету.
Вакцинація захищає від антибіотикорезистентності
Один із найгостріших викликів сучасної медицини — це стійкість бактерій до антибіотиків. Причина — надмірне та часто необґрунтоване застосування антибіотиків, яке сприяє селекції, тобто відбору, стійких бактерій. Щороку зростає кількість випадків, коли звичні препарати не діють, а пацієнти з бактеріальними інфекціями не реагують на лікування.
За даними World Health Organization (WHO), вакцини, які вже використовуються або перебувають на різних стадіях розробки, можуть зменшити кількість необхідних призначень антибіотиків на 22% у всьому світі або на 2,5 мільярда встановлених добових доз щорічно.
Захищаючи людину від хвороб, вакцинація знижує необхідність вживати антибіотики та, як наслідок, запобігає розвитку антибіотикорезистентності.
«Вакцинація допомагає запобігти хворобам, під час яких лікарям доводиться вирішувати, чи потрібно призначати антибіотики», — зауважує Федір Лапій.
Щеплення навіть проти вірусних інфекцій допомагає знизити частоту призначення антибіотиків. Звісно, вірусні хвороби не лікуються антибіотиками, проте деякі з них (наприклад, грип) можуть мати ускладнення у вигляді бактеріальних інфекцій, як-от пневмонія чи отит. І вже ці ускладнення потребують антибіотикотерапії. Тож запобігаючи вірусній інфекції вакцинацією, ми одночасно зменшуємо ризик ситуацій, коли антибіотики стають необхідними.
Також вакцинація непрямо запобігає контакту з госпітальними інфекціями. Потрапивши до медзакладу, пацієнт має ризик зіткнутися з бактеріями, які живуть у лікарнях і мають високу стійкість до антибіотиків. Уникнути цього ризику допомагає саме вакцинація: чим рідше людина хворіє, тим менша ймовірність потрапити до лікарні.
«Факти говорять чітко: вакцини відіграють важливу роль у боротьбі з антибіотикорезистентністю», — резюмує Федір Лапій.
Вакцина від туберкульозу захищає від раку сечового міхура
Вакцина БЦЖ, яка в Україні вводиться новонародженим, передусім захищає від розвитку тяжких форм туберкульозу, як-от туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз. Та її дія набагато ширша.
«Зокрема, вакцина БЦЖ значно знижує смертність серед дітей раннього віку. Тобто, вона загартовує як імуномодулятор».
Також вакцину БЦЖ застосовують для зниження ризику рецидиву неінвазивного раку сечового міхура або його поширення в глибші шари сечового міхура. Препарат уводять безпосередньо в сечовий міхур. Контакт слизової оболонки із вакциною викликає локальну імунну відповідь, під час якої активуються імунні клітини, здатні знищувати ракові клітини.
Вакцина проти гепатиту B може захистити від раку печінки
У дітей, які інфікуються від матері вірусом гепатиту B, захворювання в 95% набуває хронічної форми та може призвести до розвитку цирозу або раку печінки. Щеплення новонароджених дозволяє запобігти розвитку гепатиту, а отже — і цирозу та раку печінки в майбутньому.
Вакцинація під час вагітності захищає не лише жінку, а й дитя
Вакцинація вагітних захищає не тільки жінку, але й немовля в перші місяці життя, коли воно ще не має змоги отримати щеплення. Наприклад, вакцинація проти кашлюку, дифтерії та правця під час вагітності дозволяє матері передати антитіла до цих хвороб через плаценту.
Якщо вагітна була вакцинована, то в її новонародженої дитини ймовірність захворіти на правець (смертельний для немовлят) на 88% нижча, перебіг захворювання легкий, а ймовірність летальності зменшується на 92%.
