ПТСР: коли минуле не відпускає…
ПТСР: коли минуле не відпускає…
Травма – це не тільки те, що сталося з нами, а й те, що залишилося всередині після цього.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це коли мозок і тіло «застрягають» у режимі небезпеки, навіть якщо загроза давно минула.
Як це виглядає?
Флешбеки – мозок повертає вас у травматичний момент, і здається, що це відбувається знову.
Гіпервигіляція – ви завжди насторожі, навіть у безпечних ситуаціях.
Дисоціація – відчуття відстороненості, ніби ви перебуваєте не тут.
Гормони стресу циркулюють в організмі – кортизол, адреналін.
Саморуйнівна поведінка – вживання алкоголю, наркотиків...
Тривога, безсоння, агресія, емоційне оніміння, нав’язливі думки…
“Чому я не можу просто забути?”
Тому що ПТСР – це не про слабкість. Це про те, що ваша нервова система колись опинилася в небезпеці й досі намагається вас захистити.
Але є хороші новини: ви можете навчити мозок, що ви в безпеці.
Як повернути контроль?
“Перекодування” мозку через рух
Ваше тіло пам’ятає травму. Допоможіть йому відпустити її:
Танці – хаотичні, неконтрольовані рухи допомагають “вийти” із застряглого стану.
Бокс – дає вихід гніву та енергії, що застрягла всередині.
Прогулянки (бажано природою) – допомагають повернути контакт із реальністю.
Дихання “4-7-8”
Дихання змінює стан мозку. Спробуйте:
Вдих – 4 секунди
Затримка – 7 секунд
Видих – 8 секунд
Повторіть 5 разів. Ваше тіло автоматично перемикається із “режиму виживання” у “режим відпочинку”.
Техніка “Погляд на безпеку”
Коли відчуваєте тривогу, повільно подивіться навколо і знайдіть 3 ознаки безпеки.
Закрите вікно, що захищає від шуму.
Спокійний вираз обличчя друга чи колеги.
Тепло в руках від чашки чаю.
Це допомагає мозку зрозуміти: “Я тут. Я в безпеці.”
Пам’ятайте: ПТСР – це не вирок. Це досвід, який можна пережити. І ви не самі. Якщо симптоми заважають жити, зверніться до психолога. Просити про допомогу – це сила, а не слабкість.
З турботою про вас,
Ваш психолог.