Під час війни зростає ризик виникнення спалахів особливо небезпечних інфекцій, до яких відноситься і туляремія
Під час війни зростає ризик виникнення спалахів особливо небезпечних інфекцій, до яких відноситься і туляремія. Під час Другої світової війни у м. Харків серед населення реєструвалися зимові так звані цукрові спалахи туляремії пов’язані з вживанням інфікованих харчових продуктів, в першу чергу цукру. Восени у зв’язку з міграцією дрібних ссавців з природних стацій у населені пункти підвищується загроза інфікування людей.
У Харківській області активні природні осередки туляремії знаходяться у лісостеповій та степовій зонах всіх районів, окрім Богодухівського. Більшість осередків розташовані у поймі річки Сіверський Донець та її притоків.
Основним джерелом інфекції для людини є гризуни: ондатри, щури, миші, ховрахи, зайці, нориці. Переносниками збудника туляремії серед гризунів є кровосисні комахи (кліщі, блохи та клопи), які також можуть бути джерелом і для людини.
Збудник туляремії у зовнішньому середовищі зберігається тривалий час: у воді – до 3-х місяців, у зерні, соломі, замороженому м’ясі – трохи більше 100 днів.
Людина може інфікуватись туляремією у разі: уживання харчових продуктів і води, інфікованих виділеннями гризунів; під час обробки інфікованих зернових продуктів, фуражу. Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.
Інкубаційний період складає до 30 днів, в середньому – 3-7 днів. Захворювання починається гостро: температура тіла швидко підвищується до 38–40 °С, виникає озноб, сильний головний біль, слабкість, нудота, болісність та збільшення лімфатичних вузлів. Без лікування хвороба триває довго, супроводжується лихоманкою, нагноєнням уражених лімфовузлів і розвитком ускладнень, небезпечних для життя людини. Лікування проводиться виключно у стаціонарі. У жодному разі не можна займатись самолікуванням!
Щоб уникнути захворювання необхідно дотримуватись наступних правил:
- захищати харчові продукти від потрапляння на них виділень гризунів, не вживати зіпсовані продукти; своєчасно проводити дератизацію приміщень;
- зняття шкур з тушок зайців та інших тварин проводити у гумових рукавичках, не зберігати тушки поряд з іншими продуктами, м’ясо тривалий час тушкувати.
- не вживати воду із забруднених джерел та колодязів;
- роботи по переміщенню сіна, соломи, сортуванню коренеплодів проводити в респіраторах.
