ГЕЛЬМІНТОЗ У ДІТЕЙ.ПРОФІЛАКТИКА
В Україні щорічно реєструють понад 1 млн. випадків гельмінтозів.
Рівень інфікованості гельмінтами набагато вище, а виявляються вони недостатньо. Протягом життя практично кожна дитина переносить паразитарне захворювання.
Гельмінтози у більшості країн світового медичного простору відносять як до паразитарних хвороб, так і до інфекційних хвороб. Найбільш поширеними в Україні глисними інвазіями є ентеробіоз (гострики) та аскаридоз.
У клінічному перебігу гельмінтозів виділяють:
Гостра фаза тривалістю від 1 тижнів до 3 місяців з можливими проявами у вигляді: підвищення температури тіла, шкірних висипань, лімфаденопатії, гіпереозінофілії, різноманітних органних ушкоджень.
Хронічна фаза (патогенний вплив на людський організм визначається видом, локалізацією і способом харчування гельмінта, інтенсивністю інвазії), яка проявляється: порушенням харчування хворого, анемізацією, механічним пошкодженням тканин у зоні паразитування гельмінта, алергічними і токсичними реакціями, зниженням загальної та місцевої реактивності, канцерогенною дією.
Такі виражені клінічні й лабораторні прояви спостерігаються при масивних інвазіях, серйозних супутніх захворюваннях, загальному ослабленні організму. При невеликих рівнях зараження гостра й, навіть, хронічна фази можуть перебігати малосимптомно або, взагалі, приховано.
Батьки, які припускають наявність глистів у своїх дітей скаржаться на поганий апетит, періодичні болі в животі, нудота, кашель, блідість шкірних покривів, наявність висипів на шкірі, епізоди підйому температури тіла до 37,0-37,5 С можуть бути ознаками аскаридозу. Головними скаргами при інвазії гостриками є свербіж періанальної ділянки (здебільшого в нічний час), неспокійний сон, надмірне капризування дитини.
Метою профілактики є комплекс заходів – санітарний благоустрій населених місць, охорона ґрунту і води від забруднення фекаліями, знешкодження нечистот, призначених для добрив, а також систематична боротьба з мухами. Сувора ветеринарна експертиза м’ясних продуктів на наявність трихінел, фін бичачого й свинячого цип’яків тощо. 
Ретельне миття рук перед їжею, 
після відвідування туалету, контакту з землею. 
Ретельне миття овочів, ягід і фруктів; достатня термічна обробка м’ясних і рибних продуктів. Бажано утримуватися від купання в забруднених прісних водоймах, розташованих неподалік від пасовищ, водопоїв тварин тощо.
Можна спробувати гарбузове насіння, хоча його ефективність менша, ніж у синтетичних препаратів, але слід пам’ятати, що підібрати найоптимальніший варіант в кожному конкретному випадку повинен лікар.
