Дитячі страхи. Вікові або патологічні? Пам'ятка для батьків по віковим групам.
Дитячі страхи. Вікові або патологічні?
Пам'ятка для батьків по віковим групам.
Страхи у дітей бувають різні.
Є страхи, які з'являються в певному віці і є абсолютно природними.
Наприклад, діти 8 - 12 місяців можуть злякатися незнайомих людей, гучних звуків (шум пилососа, гучна музика).
Малюки в 2 - 2,5 роки - розлуки з батьками, природних стихій (грім, блискавка, град та ін.).
У 9 - 11 років - невдачі в школі або спорті, страх запізнитися, страх окремих тварини (щури, табун диких коней і ін.).
Але є ще так звані «патологічні страхи».
Вони не характерні для віку дитини, можуть з'явитися без зв'язку з будь-якою зовнішньою подією в її житті.
Або сила цих страхів настільки велика, що не відповідає причинам, через які вони з'явилися; і можуть тривати такі страхи дуже довгий час. Такі страхи бувають нав'язливими, сильними, можуть супроводжуватися підозрілістю, незвичайними переживаннями; порушують сон дитини, звичний уклад життя, заважають спілкуватися.
Ось кілька прикладів з відкритих джерел (ніяких клієнтських історій!).
Хлопчик 9 років, боїться виходити на вулицю, каже, що всі над ним сміються, хлопчики хочуть його побити. Вдень лежить в ліжку, закриває голову ковдрою або ховається під ліжко. Щоб страх «став менше», кілька разів на день перестрибує через килимок біля ліжка.
Дівчинка 11 років. Боїться залишатися вдома одна. Грає в «шепотілку», щоб зменшити переживання: сидячи в кутку, махає аркушем паперу і щось тихо говорить в маленьке дзеркало.
Страхи можуть носити фантастичний характер: боюся «відірватися від землі, яка полетить з орбіти»; страх кухонної шафи, одягу певного кольору ...
Так що, знання про вікові страхи у дітей можуть допомогти батькам підтримати дитину, щоб вона легше пережила природний для її віку страх. Або стати в нагоді для того, щоб задуматися, насторожитися і звернутися до фахівців, розібратися в причинах страхів.
А для цього -
Пам'ятка про дитячі страхи по віковим групам.
7 - 12 місяців: страх незнайомих людей, гучних звуків (гучна музика, шум пилососа), зміна звичної обстановки.
1 - 3 роки: розлука з мамою; незнайомі діти-ровесники; природні стихії (гроза, град та ін.); великі, незрозумілі об'єкти; страх темряви.
4 - 5 років: страх темряви: природні стихії; страх казкових персонажів, страшних снів, залишатися одному, страх болю, перші побоювання смерті.
6 - 7 років: страшні істоти (відьма, примари, зомбі і ін.); втрата батьків; страх загубитися самому; самотність.
8 - 10 років: спізнитися в школу, невдачі в школі або грі; власна брехня або негативні вчинки, помічені іншими; сварка з батьками, їх втрата; небезпечні люди (хулігани, наркомани, грабіжники, злодії і т.п.); страх критики з боку значущих дорослих; страх смерті.
11 - 16 років: страх зміни тіла і зовнішності; страх буллінгу, ігнорування ровесниками, відкидання; ситуацій демонстрації власної некомпетентності; страх відповідальності; страх смерті (на більш усвідомленому рівні).
Вікові страхи зазвичай короткочасні.
Вони зникають з віком, сильно не впливають на характер, поведінку дитини, і взаємини з оточуючими людьми. Якщо, звичайно, дитина знаходиться в безпеці, а дорослі, які піклуються про дитину самі не бояться або не тривожні занадто сильно.
