Що таке психічне здоров'я? Як піклуватись про своє психічне здоров'я?
За визначенням ВООЗ, здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань та фізичних дефектів.
Отже, поняття психічного здоров’я визначає такий стан людини, при якому вона здатна розвиватись, долати стреси, реалізовувати професійний потенціал та особисті здібності. Психічне здоров’я населення країни – запорука успішного розвитку суспільства.
Сучасне життя сповнене стресових факторів. Тривалий вплив стресових подій або короткочасний сильний стрес можуть привести до порушення адаптації організму. Малорухомий спосіб життя, перевтома, міжособистісні конфлікти, фінансова нестабільність та надмірна кількість інформації також є факторами, які негативно впливають на психічне здоров’я людини.
Проблеми з психічним здоров’ям тривалий час можуть бути непомітними, але в певні моменти вимагають негайної допомоги, навіть можуть загрожувати життю. Водночас 2/3 людей з такими проблемами не звертаються за спеціалізованою допомогою. Серед основних причин цього – недоступність лікування, брак інформації про симптоми порушень психічного здоров’я та про наявні послуги, а також стигма в суспільстві, пов’язана із розладами психічного здоров’я та зверненням за допомогою через психологічні проблеми. Як результат, другою за розповсюдженістю причиною смерті у молоді є самогубство, яке щороку забирає з життя 800 000 осіб у всьому світі.
Є тригерні (тобто ті, що викликають гостру реакцію) ситуації щодо порушення психоемоційного стану – серед них війна, стихійні лиха, втрата близьких людей або пережите насильство. За оцінками ВООЗ, кожна п’ята людина, яка зазнала військової агресії, має певні розлади психічного здоров’я. Такими тригерами також можуть стати складні побутові умови на тлі руйнувань житла, втрата стабільного прибутку або різке погіршення фізичного здоров’я.
Психічне здоров’я впливає на фізичний стан, працездатність, соціальні стосунки, здатність навчатися та ефективно відпочивати; порушення в будь-якій з цих сфер погіршують якість життя. Своєчасна корекція розладів психоемоційної сфери допоможе відновити цікавість до життя та спроможність досягати цілей. Але часто людям незручно говорити про психічне здоров’я, виникає необхідність долати бар’єри для визнання проблеми; розмови про психічне здоров’я супроводжуються страхом та відчуттям сорому, а це заважає знайти ефективний спосіб допомоги.
Для визначення психоемоційних порушень варто звернути увагу на такі зміни:
погіршення фізичного стану, швидка втомлюваність, симптоми з боку серцево-судинної системи (біль в ділянці серця, напади пришвидшеного серцебиття), коливання артеріального тиску, біль в животі, запори або проноси, утруднення дихання (відчуття нестачі повітря, часті позіхання) без об’єктивних змін при обстеженні у лікаря;
погіршення соціальних відносин, часті конфлікти та непорозуміння в сім’ї, на роботі;
втрата інтересу до цікавих раніше речей та занять, складність концентрувати увагу, розгубленість, пригніченість, відчуття тривоги, безнадії;
порушення сну: проблеми засинання або часті нічні пробудження, нічні жахи, складнощі при пробудженні.
Для профілактики розладів психічного здоров’я важливо дотримуватись гігієни праці та відпочинку, раціонального харчування та фізичної активності; все це підвищує стресостійкість.
Вживання нікотину, алкоголю та кофеїну може надавати короткочасне полегшення, але наслідком стає значне зниження опірності організму. Алкоголь при короткочасному анксіолітичному (протитривожному) ефекті призводить до пригнічення центральної нервової системи, а згодом викликає залежність. Рекомендовано мінімізувати вживання речовин, які впливають на емоційний стан, у тому числі нікотину та алкоголю. У разі неможливості самостійно припинити або зменшити використання цих речовин варто звернутись за допомогою до фахівців сфери психічного здоров’я.
Раціональне харчування. Деякі харчові продукти (солодощі, солодкі газовані напої, фастфуд) погіршують стресостійкість. Сирі овочі та фрукти, ягоди, горіхи, натуральні соки, навпаки, підвищують здатність організму протистояти впливу стресових чинників.
Режим сну. Здоровий нічний сон має бути регулярний та однаковий за тривалістю кожної доби. Для дітей віком від 6 до 12 років нормальна тривалість сну складає 9-12 годин; підлітки віком 13-18 років мають спати 8-10 годин; норма нічного сну для дорослих – не менше 7 годин. Дослідження вказують на зв'язок недостатньої тривалості сну з розвитком ожиріння, цукрового діабету та серцево-судинних захворювань, зниженням імунітету та погіршенням психічного здоров’я.
Фізична активність допомагає впоратись із тривогою та стресом. Регулярне виконання фізичних вправ знижує рівень гормону стресу (кортизолу). При фізичній активності в організмі виробляються «гормони щастя» – серотонін та ендорфіни, покращується кровопостачання головного мозку. Щоденні помірні фізичні навантаження впродовж 30 хвилин зменшать відчуття тривоги, а вечірня прогулянка впродовж 20 хвилин покращить сон. При виконанні фізичних вправ варто спостерігати за частотою серцевих скорочень і збільшувати навантаження поступово, якщо тривалий час людина не займалась фізичною активністю.
USAID Ukraine - USAID Україна
Pact
Swiss Tropical and Public Health Institute (Swiss TPH)
Європейський інститут політики громадського здоров’я - ЄІПГЗ
