На Харківщині від сказу померла людина
У понеділок 19 лютого увечері у Харківській обласній клінічній інфекційній лікарні помер 59-річний житель селища Печеніги (Чугуївський район). Чоловіка ушпиталили 14 лютого після того, як його вкусила домашня кішка. У нього були виражені симптоми сказу. Про це виданню KHARKIV Today повідомив директор Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні Павло Нартов.
“У лікарню поступив з епідеміологічним діагнозом — сказ. Ми його підтвердили консиліумом. Його можуть підтвердити тільки після смерті. Його вкусила домашня кішка. Були виражені клінічні симптоми (фобії, зокрема, гідрофобія була). Була характерна періодичність цього захворювання. Він у нас уже був госпіталізований у період збудження, у важкому стані, до реанімаційного відділення”, — розповів Павло Нартов.
Чоловік проживав у приватному домоволодінні, яке розташоване неподалік кладовища: в цій місцевості живуть, у тому числі, лисиці. Окрім кішки, яка вкусила чоловіка, у домоволодінні мешкає ще троє котів. Тварини були щепленими від сказу. Проте одну кішку вакцинували пізніше, оскільки на той момент на неї не вистачило вакцини. Імовірно, що її щепили вже тоді, коли вона хворіла на сказ.
“Коти були щеплені. Коли ми з ним (укушеним чоловіком – ред.) спілкувалися, він казав, що цей кіт також щеплений. Можливо, він і був щеплений, але у нього були клінічні симптоми сказу, з його слів. Можливо, йому зробили вакцинацію вже після зараження. Вони живуть недалеко від лісу. Там у них є кладовище, бігають лисиці, є собаки”, — пояснив Павло Нартов.
За інформацією Павла Нартова, минулого року по всій Україні був зареєстрований один летальний випадок людини від сказу, у 2022 році — два, у 2021 році — один. Жодного випадку не фіксували у 2020 році. Учора у Харківській області уперше за кілька років людина померла від сказу, востаннє таке траплялося у 2015 році, помер підліток.
“У дитини у 2015 році, вона також була із Чугуївського району ушпиталена, 16 років було. Був іще, можливо, у 2010 чи 2011 році, чоловік, його тоді вкусила собака, — розповів Павло Нартов. — У Харківській області за попередні роки не було сказу у людей. У 2023 році по всій Україні був зареєстрований один випадок, це було у Вінниці”.
Як розповів директор інфекційної лікарні, в Україні найпоширенішим джерелом сказу є коти, на другому місці знаходиться собаки, у світі — навпаки.
В які терміни необхідно провести профілактику вакциною (та за потреби імуноглобуліном) після укусу чи ослинення, аби захворювання на сказ не розвинулось? Чому в цьому контексті небезпечною є порада “спостерігати за твариною 10 днів”? Відповідає експерт Національного порталу з імунізації Віктор Кірейко:
Починати введення вакцини та імуноглобуліну потрібно якнайшвидше після укусу або ослинення, тобто немає граничного терміну початку вакцинації. Це пов’язано з особливістю розвитку хвороби. Зараження сказом відбувається при потраплянні на пошкоджену шкіру або слизові оболонки зараженої слини, спинномозкової рідини або частинок мозку хворої тварини. Спочатку вірус розмножується в місці попадання. “Улюбленими” місцями для цього є м’язи та нерви. Причому швидкість розмноження вірусу в нервах у рази більша, ніж у м’язах. Потім вірус по нервах зі швидкістю приблизно 12-24 мм на добу просувається до спинного мозку, а точніше – до нервових вузлів поруч із ним. Коли вірус досягає цих нервових вузлів, там вірус розмножується ще раз. І після цього вже зі швидкістю 200-400 мм на добу просувається до головного мозку, де і викликає запалення мозку та його оболонок, від чого людина, власне, й вмирає.
Здавалося б, шлях вельми не близький. Взагалі-то так. Інкубаційний період (тобто час від моменту зараження до прояву хвороби) може сягати 1 року і більше.
Ми достеменно не знаємо, скільки часу буде потрібно вірусу, щоб дістатись мозку конкретної людини та вбити її. Це може бути й 5 днів, і один рік. Саме для того, щоб дати максимум шансів організму встигнути виробити імунну відповідь та побороти вірус до того як він дістанеться мозку та вб’є людину, й потрібно якнайшвидше починати курс антирабічних щеплень.
Необхідне введення як вакцини так і імуноглобуліну в наступних випадках:
- Широкі укуси(більше 5см);
- Глибокі укуси (що дістають до м’язів);
- Будь-який укус, нанесений дикою твариною;
- Безпосередній контакт з кажанами;
- Будь-який укус або ослинення пошкодженої шкіри наступних ділянок:
голова;
шия;
руки;
промежина; - Ослинення слизових оболонок навіть без їх ушкодження.
Хочу підкреслити! Імуноглобулін без вакцини НЕ ВВОДИТЬСЯ! НІКОЛИ!!!
Введення імуноглобуліну повинно проводитися якомога раніше, але не пізніше 7 днів з моменту введення першої дози вакцини.
Введення імуноглобуліну проводиться в стаціонарі.
Імуноглобулін вводиться в краї рани та навколо рани. Якщо неможливо ввести повну дозу імуноглобуліну навколо рани, залишок вводиться внутрішньом’язово, але в іншу зону від вакцини (сідниця, стегно).
Підготовлено редакцією Національного порталу з імунізації
Джерело – Національний портал з імунізації
