Що потрібно знати про професійне вигорання
Першим “вигорання” описав у 1974 році Герберт Фрейденбергер у своїй роботі “Вигорання персоналу”. Спочатку його ознаки найчастіше спостерігалися у фахівців з високим емоційним навантаженням: соціальних працівників, медсестер, вчителів, юристів, інженерів, поліцейських, продавців. Сьогодні ж до вигорання схильні працівники будь-якої сфери.
Професійне вигорання — стан, що виникає внаслідок тривалого стресу та перевантаження на роботі. Воно часто приносить неприємні почуття, пов’язані з професійним середовищем: відчуття марності, втоми та розпачу. Людина з професійним вигорянням не відчуває мотивації та інтересу до роботи, а також стає байдужою до роботи, яка раніше їй приносила задоволення, радувала та заряджала енергією. Важливо відзначити, що вигорання не минає за день чи два: це серйозний симптом, який може тривати тижнями та навіть місяцями.
Емоційне вигорання схоже на професійне своїми ознаками: воно також викликає почуття відчуженості, виснаження, байдужості та спустошеності. Людина почувається так, ніби з неї висмоктали всі сили — їй вже нічого не хочеться. Єдина відмінність полягає в тому, що емоційне вигорання не обов’язково пов’язане з роботою: його може спричинити напруга в особистому житті, в сім’ї чи колі друзів.
Як запобігти професійному вигоранню? Ось декілька порад:
- плануйте свій день: не більше 6-7 справ в день, правильно розставляйте пріоритети;
- привчайте Ваших клієнтів до культури ділового спілкування;
- фізична активність допомагає перемикнути увагу з хвилювання на життя, яке проходить повз нас, поки ми хвилюємось;
- не забувайте про відпочинок;
- здоровий сон – запорука міцного здоров’я;
- у разі погіршення стану звертайтесь за допомогою до фахівців.
Не існує універсальних «ліків» від синдрому професійного вигорання. Будь-якій людині потрібно час від часу зупинятися для усвідомлення, що вона робить в даний момент, куди йде і до чого прагне. Поглянувши на свою діяльність з боку, є шанс побачити безліч нових можливостей.
