Міази. Що за хвороба?
Літо! Осінь! – це пора стиглих овочів, ягід, зелені, відпочинку на природі з шашликом та рибною юшкою. Хто ж із нас не любить поласувати такими делікатесами. Вживаючи їх при недотриманні санітарно-гігієнічних правил можна заразитися досить серйозними хворобами, джерелом інфікування яких є хворі люди, тварини і навіть мухи. Личинки мух викликають таке захворювання, як міаз. Що ж це за хвороба?
Міаз (походить від грецької мyia – муха) – це паразитарна хвороба, яка виникає при проникненні дорослих особин або личинок комах у тканини чи порожнини організму.
Поширений міаз в країнах Африки, Південної Америки, Мексиці, Каліфорнії; зустрічається на Кавказі, в Казахстані, дуже рідко – в Україні. Проте, на сьогодні, на територіях які зазнали руйнувань під час збройної агресії російської федерації, де умови проживання не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, зростає ризик виникнення цього захворювання, як серед цивільного населення, так і військовослужбовців.
Збудниками міазу людини є кілька видів комах, частіше з них – мухи (вольфратова, сирна, м’ясна, домова, кімнатна) та оводи (овечий, кінський шлунковий) та ін.. У залежності від характеру паразитування личинок розрізняють тканинні та порожнинні міази.
Зараження міазами, як правило, відбувається в результаті вживання заражених яйцями або личинками мух продуктів харчування, готових страв, води; облизування іграшок з пісочниць; нехтування правилами особистої гігієни (носіння забрудненої сечею чи фекаліями натільної білизни, недотримання обробки рук після контакту з тваринами, грунтом); під час попадання в око чи ніс рідини, яку самка овода вприскує на льоту. Личинки мух стійкі до дії багатьох хімічних речовин (слабких кислот і лугів, спирту, формаліну) чим пояснюється їх здатність виживати протягом тривалого часу в кишківнику, сечостатевій системі, носових та вушних ходах, шкірі, ротовій порожнині та інших місцях.
За локалізацією у медичній практиці розрізняють: шкірну (личинки розвиваються і живуть в шарі епідермісу), очну, сечостатеву (статеві органи, сечовивідні шляхи), порожнинну (ротова порожнина, вушна раковина, гайморові пазухи), кишкову (шлунок, кишківник) форми міазу.
Клінічні симптоми міазу теж залежать від його форми. При кишковому міазі клінічними ознаками хвороби є: нудота, блювота, сильний біль у животі, лихоманка, слабкість, діарея; при інших формах – запалення уражених ділянок з нагноєнням, кровотечею, гангренозним процесом з наявністю личинок у місці ураження.
Більшість міазів мають доброякісний перебіг і при своєчасному лікуванні проходять без ускладнень. З метою профілактики міазу застосовують загальні санітарно-гігієнічні заходи та заходи індивідуального захисту.
Щоб захистити себе від міазу слід дотримуватися наступних рекомендацій:
- Мити руки після відвідування вулиці, громадських місць, контакту з тваринами та перед вживанням їжі;
- Всі земельні роботи потрібно виконувати в гумових рукавичках, так як в грунті розвиваються личинки мух;
- Захищати харчові продукти, які не проходять термічну обробку, від мух;
- Не вживати в їжу зіпсовані або з ознаками гнилі продукти харчування (особливо м’ясні, рибні, сирні);
- Ретельно мити овочі, фрукти, ягоди, зелень перед вживанням їх в їжу;
- Запобігати доступу комах в житлові приміщення, особливо в ті, в яких готується, зберігається та вживається їжа;
- Дотримуватись чистоти у житлових приміщеннях, приміщеннях для зберігання та приготування їжі;
- Запобігати можливості домашнім тваринам поглинати падаль;
- Відразу обробляти антисептиком та закривати пов’язкою будь-яку рану на тілі;
- Своєчасно утилізувати побутові відходи на території населених пунктів, домашніх володінь, тваринницьких ферм, спалювати померлу худобу й птицю;
- Не допускати виплоду мух та проводити їх знищення у місцях виплоду.
