Гарячка Західного Нілу, або «качина» гарячка
Всесвітньою організацією охорони здоров’я гарячка Західного Нілу (ГНЗ) віднесено до переліку захворювань, що контролюються на міжнародному рівні, включена до переліку подій, які можуть являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я й попадають під регуляцію Міжнародними медико-санітарними правилами .
Україна включена до ендемічних територій щодо гарячки Західного Нілу з 2006 року. Природні осередки в країні наявні на території Північно-Західного Причорномор’я та Західного Приазов’я (АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області). Також активний осередок виявлено в Полтавській області, поблизу Кременчуцького водосховища, де щорічно реєструються випадки цього захворювання.
Основними резервуарами вірусу в природі є переважно дикі птахи водно-болотяного комплексу (17 видів), сезонні міграції яких забезпечують міжконтинентальне поширення вірусу. В міських осередках резервуаром інфекції виступають синантропні птахи (ворони, галки, голуби). Специфічними переносниками вірусу є комари родів Culex і Aedes, які до цього пили кров заражених птахів. Вірус живе у тілі птахів близько півроку. Резервуаром також можуть бути дрібні ссавці, але в їх крові концентрація вірусу значно менша.
Інкубаційний період складає від 1 до 7 днів, максимальний – до 2 тижнів. У більшості людей інфекція має легкий перебіг. Хвороба проявляється у двох формах – гарячковій та нейроінвазивний. При гарячковій формі перші прояви захворювання нагадують картину грипу. Підвищується температура тіла, турбує головний біль, першіння в горлі, кашель, біль в м’язах, суглобах, спині, нудота, діарея, висип на шкірі, кон’юнктивіт. Може бути збільшена печінка та селезінка.
При уражені центральної нервової системи розвивається менінгіт та енцефаліт, парези, паралічі (нейроінвазивна форма). В таких випадках хвороба перебігає тяжко. Летальність становить до 10 %.
Специфічна профілактика (вакцина) не розроблена. Велике значення мають заходи спрямовані на зниження чисельності комарів на місцевості. Індивідуальна профілактика передбачає застосування захисного одягу, використання репелентів, сіток на вікнах.
Довідково: Гарячка Західного Нілу належить до групи природно-осередкових особливо небезпечних інфекцій, яку спричиняє вірус роду Flavivirus родини Flaviviridae. Вірус ГЗН вперше був ізольований у 1937 році в Африці, в окрузі Західний Ніл (Уганда), від чого і походить його назва. На сьогодні збудник виявлено на всіх континентах, окрім Антарктиди. Найбільш відомий спалах в Європі зареєстровано у 1996-1997 роках в Румунії, коли захворіло понад 5 тисяч осіб.
