«Лагідний вбивця» або чим небезпечний вірусний гепатит С
Вірусний гепатит С (ВГС) є актуальною проблемою XXI сторіччя в усьому світі, оскільки є одним з основних причин розвитку цирозу та раку печінки, що можуть призвести до смерті хворого.
Відомо, що 130 – 170 мільйонів людей, а це близько 3% від населення світу, живуть із хронічним гепатитом C і ще 3-4 мільйони осіб інфікується щорічно. За оцінками національних експертів в Україні близько 5,0% населення інфіковані гепатитом С. Щороку у світі помирає близько 400 тисяч осіб від наслідків ВГС.
Вірусний гепатит C – інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням печінки та інших внутрішніх органів.
Збудник гепатиту С – вірус, який довготривало зберігається у зовнішньому середовищі, не втрачаючи своєї здатності інфікувати.
Період від моменту зараження до клінічних проявів, в середньому триває 6-8 тижнів. Клінічні прояви хвороби розвиваються поступово. Особливістю ВГС, на відміну від багатьох інших інфекційних захворювань печінки, є дуже тривалий безсимптомний період, коли хворий довгий час не має жодних ознак хвороби і не здогадується про її наявність. Така особливість розвитку захворювання призводить до того, що ВГС рідко діагностується на етапі гострого перебігу хвороби і переходить у хронічну форму, що і призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку (гепатокарциноми).
Лікування проти гепатиту С є коштовним, довготривалим і, на жаль, не завжди ефективним.
Інфікування вірусним гепатитом С відбувається парентеральним шляхом, а основним фактором передачі є інфікована кров. Заразитися можна при вживанні ін’єкційних наркотиків, незахищеному статевому акті, переливанні крові, гемодіалізі а також при проведенні медичних, косметологічних процедур, манікюру, татуювання, пірсингу через неякісно продезінфікований та простерилізований інструментарій.
Рекомендованими заходами профілактики є:
– правильне і регулярне використання презервативів;
– застосування одноразового медичного інструментарію, гінекологічних наборів;
– використання засобів індивідуального захисту (рукавичок, масок, окулярів) при роботі з біологічними рідинами та контакті з кров’ю;
– індивідуальне користування засобами особистої гігієни (зубними щітками, бритвами, лезами для гоління, лінзами);
– проведення якісної дезінфекції та стерилізації медичних, манікюрних та косметологічних інструментів, інструментів для пірсингу та татуажу.
