Про проведення обліку чисельності гризунів
До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи), тощо.
Мишоподібні гризуни є небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових та овочевих культур, плодових насаджень.
Тепла погода в березні та квітні з періодичними опадами, наявність кормової бази сприяє інтенсивному розмноженню гризунів та пошкодженню ними посівів.
Обстеження сільськогосподарських угідь для обліку чисельності гризунів здійснюють спеціалісти Управління фітосанітарної безпеки.
Фахівці відділень дезінфектології Державної установи «Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» проводять облік чисельності синантропних гризунів. Синантропні гризуни (з грецької: «syn» – разом, «anthropos» – людина) – гризуни, що живуть поруч з людиною: в населених пунктах, в житлових будинках, в будівлях господарського призначення. Це – сірий та чорний щурі, хатні миші. Вони завдають масу незручностей для людини: забруднюють та псують продукти харчування, псують господарські, промислові, житлові споруди та інше.
Однак, найбільшої шкоди вони завдають як переносники небезпечних інфекційних захворювань. Вони можуть передаватися як від паразитів, які переносяться гризунами (кліщі, блохи), так і через забруднені послідом воду і продукти харчування. Найбільш небезпечні захворювання: чума, туляремія, лептоспіроз, ієрсиніоз, токсокароз, содоку, лейшманіоз, зворотний тиф, геморагічні лихоманки та інші. Всього передається людині через синантропних гризунів більш ніж 20 інфекційних захворювань.
Для оцінки стану популяцій щурів і мишей два рази на рік: в період їх інтенсивного розмноження навесні (березень, квітень) та масового вселення в будівлі із відкритих стацій на зимівлю – восени (жовтень, листопад), проводять облік чисельності гризунів.
Облік проводиться на заселених гризунами об’єктах (будівлях). Бажано відбирати для обліку об’єкти, які часто заселяють гризуни. Обстеження здійснюють в два етапи.
На першому етапі проводиться попередня оцінка рівня чисельності гризунів за наявністю ознак їх заселення (наявність посліду, нір, погризів та ін.).
На другому етапі проводять їх відловлювання за допомогою капканів (капкан-клейових пасток). В приміщеннях, заселених щурами, установлюють 1 капкан (капкан-клейову пастку) на кожні 20 кв.м. площі, а заселених мишами – на кожні 10 кв.м. Впродовж 3 днів всі капкани оглядають, збирають спійманих гризунів і підраховують чисельність щурів і мишей окремо на 1000 кв.м. Відносну чисельність гризунів визначають таким чином: загальну кількість відловлених гризунів кожного виду помножують на 1000 та ділять на загальну фізичну площу тих об’єктів, де відловлені гризуни. Результат оцінюють за шкалою: до 0,5 – гризунів мало; від 0,5 до 1,0 – помірно; більше 1,0 – багато. Порівняння отриманих результатів з даними попередніх обліків дозволяє виявити зменшення чи збільшення чисельності гризунів даного виду та використовують для коригування ефективності дератизаційних заходів.
