Дезінфекція повітря: вимоги, методи, засоби
Інфекційні захворювання найбільш поширена група захворювань, яка щороку забирає життя майже 15 мільйонів людей. Збудники інфекційних захворювань – ряд патогенних бактерій та вірусів, що проникають в організм людини. Аерогенний механізм передачі інфекції – один з основних засобів передачі інфекційних захворювань. Реалізується він через повітряно-краплинний або повітряно-пиловий шляхи передачі. При повітряно-краплинному шляху передачі збудник потрапляє в повітря при кашлі або чханні хворої людини, перебуває в ньому у формі аерозолю і проникає в організм людини при вдиханні зараженого повітря. При повітряно-пиловому шляху зараження, збудники здатні зберігати життєздатність тривалий час, потрапляють до організму з частинками пилу та інфікують його. Обидва способи передачі інфекції дуже ефективно відбуваються в лікувальних закладах, тому незадовільна якість повітря в приміщеннях медичних установ може негативно впливати на здоров’я пацієнтів та медперсоналу.
Існують різноманітні способи знезараження повітря, але у кожного з них є свої плюси і мінуси.
В Україні питання знезараження повітря з допомогою ультрафіолету регламентується наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.05.2021 №882 «Про затвердження санітарно-протиепідемічних правил і норм використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря та дезінфекції поверхонь в приміщеннях закладів охорони здоров’я та установ/закладів надання соціальних послуг/соціального захисту населення». Ці правила встановлюють механізм знезараження повітря та дезінфекції поверхонь у приміщеннях закладів охорони здоров’я, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Наразі виділяють три типи ультрафіолетових опромінювачів: відкриті, екрановані та закриті (або рециркулятори). Застосовують також комбінацію відкритих та екранованих бактерицидних ламп – комбіновані опромінювачі. Тип опромінювача визначає особливості використання приладу.
Відкритими УФ-опромінювачами опромінюють приміщення за умови відсутності людей. Такі прилади дезінфікують повітря, поверхні та предмети у приміщеннях, але не мають проникаючої сили. Тому відкриті опромінювачі ніколи не рекомендують як єдиний засіб дезінфекції приміщень. Водночас разом із мийно –дезінфекційними засобами вони дають гарний результат.
Екрановані опромінювачі використовують для дезінфекції повітря в закритих приміщеннях за умов неоптимальної вентиляції (як механічної, так і природної), де є ризики передачі інфекції повітряним шляхом. Після роботи УФ – опромінювачів обох типів приміщення необхідно ретельно провітрювати.
Приміщення, де встановлені опромінювачі, в залежності від присутності людей, поділяють на дві групи:
1). А – в яких знезараження повітря здійснюється у присутності людей за допомогою екранованих опромінювачів. Це приміщення з ризиком розповсюдження туберкульозу, інших інфекційних захворювань з повітряним шляхом інфікування, в яких постійно перебувають люди або в яких протягом певного часу існують умови для надходження в повітрі аерозолю, інфікованого мікобактеріями туберкульозу, вірусами та іншими мікроорганізмами (наприклад, операційна – під час проведення операції, процедурна – при проведенні процедур хворим, приміщення бактеріологічної лабораторії – під час проведення робіт із біологічними зразками, кабінети лікарів первинної медико-санітарної допомоги під час прийому пацієнтів).
2). Б – в яких знезараження повітря здійснюють за відсутності людей за допомогою відкритих опромінювачів. Це всі приміщення, в яких опромінювачі використовуються за умови відсутності людей під час їх роботи.
Закриті опромінювачі (рециркулятори повітря) на відміну від дії попередніх значно безпечніші. Принцип роботи рециркуляторів полягає в протягуванні повітря через корпус, в якому розташоване джерело ультрафіолету, але їх заборонено використовувати в закладах охорони здоров’я через створюваний ними низький еквівалентний повітрообмін та відсутність достатньої кількості доказової бази щодо ефективності їх роботи.
Наразі у світі набуває популярності дезінфекція приміщень за допомогою озонаторів. Озонатор являє собою прилад, який виробляє озон. Цей газ дуже нестабільний і легко вступає в реакцію з оточуючими його молекулами, змінюючи та руйнуючи їх. Тому озонування приміщень швидко та ефективно усуває шкідливі мікроорганізми, запахи, грибки, цвіль. А завдяки тому, що одним з елементів розпаду є кисень – повітря після озонування стає свіжим та чистим. Озонатор включають коли в приміщенні немає людей на 2-3 години з послідуючим ретельним провітрюванням. За бактерицидної дії озонування приміщень переважає дію ультрафіолетового опромінення.
Слід пам’ятати, що описані вище методи безконтактної дезінфекції повітря з використанням УФ-опромінювачів та озонаторів можуть доповнювати стандартні методи прибирання приміщень ( очищення та дезінфекція поверхонь і обладнання), але в жодному випадку їх не замінюють
Нині широко застосується метод очищення повітряного середовища за допомогою фільтрів, що забезпечують механічне затримання мікроорганізмів. Із сучасних розробок застосовують електронні фільтри, дія яких ґрунтується на іонізації повітря, що проходить крізь них, та на осадженні в електричному полі не тільки мікрофлори, що знаходиться в повітрі, а й інших включень (зокрема пилових часточок), чим досягається якісне тотальне очищення повітря.
Отже, враховуючи вищезазначене, для гарантії якості та ефективності використання, пропонуємо перед тим як придбати той чи іншій прилад для дезінфекції повітря, поцікавтеся чи дозволено його використання на території України.
