Дитяча хвороба з недитячими наслідками
Незважаючи на початок нового епідемічного сезону з грипу та ГРВІ, відмічено загострення епідемічної ситуації стосовно скарлатини в Європейському регіоні. Більшість випадків зареєстровано в Англії з 37 по 46 тиждень. Усього повідомляється про 4622 хворих, переважно це діти до 10 років. Зростання захворюваності асоціюють із адаптацією збудника, пов’язану з тривалими глобальними обмежувальними заходами (карантином).
Скарлатина — це антропонозне інфекційне захворювання, збудником якого є ß-гемолітичний стрептокок. Характеризується поєднанням загальної інтоксикації, гарячки, запаленням мигдалин та дрібною висипкою у вигляді крапок.
Джерелом інфекції може бути хвора людина або бактеріоносій. Частіше за все хворіють діти від 1 до 9 років.
Дитина може інфікуватися 3 шляхами: повітряно-краплинним (у 97% випадків зараження відбувається саме цим шляхом), контактним, іноді аліментарним (харчовим).
«Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики. При цьому, розвивається запалення слизової оболонки мигдаликів та ротоглотки. У хворих дітей спостерігається кашель, біль у горлі, почервоніння зіва, що має чітко окреслений характер та називається «палаючим зівом», язик обкладений білим нальотом, але на четверту добу він очищується та стає яскраво червоним («малиновий язик»).
Висипання (екзантема) – важлива ознака, яка дозволяє відрізнити скарлатину від ангіни, вона має вигляд дрібних крапок. Локалізується переважно на внутрішніх поверхнях стегон, нижній частині живота та пахвових западинах.
Показні ознаки висипання при скарлатині:
- симптом щіпка – при легкому щіпанні або розчісуванні шкіри з’являються нові елементи висипання;
- симптом Філатова – висип не поширюється на носогубний трикутник.
Інтоксикаційний синдром супроводжується загальною слабкістю, підвищенням температури, порушенням сну, травлення тощо. За цими ознаками визначають ступінь важкості захворювання. Після одужання формується довічний імунітет.
Скарлатина небезпечна своїми ускладненнями, які частіше за все пов’язані з невчасним початком лікування. Найбільш загрозливими ускладненнями є міокардит, гломерулонефрит, артрит, може розвитися ревматизм, отит, синусит тощо.
Специфічної профілактики для попередження скарлатини не існує. Неспецифічні заходи профілактики:
- загартовування та заняття спортом;
- уникнення місць скупчення людей та ймовірних хворих;
- харчування, багате на вітаміни (підтримка імунітету);
- провітрювання та вологе прибирання приміщень;
- дотримання особистої гігієни та гігієни рук, зокрема.
Потурбуйтеся про життя та здоров’я своєї дитини, при перших симптомах хвороби звертайтеся до свого сімейного лікаря!
